24-25 червня 2025 року у Національному університеті біоресурсів і природокористування України (НУБіП України) проведено семінар, присвячений обговоренню необхідності розробки нового Лісового кодексу України та усунення розбіжностей і невідповідностей з лісовим законодавством ЄС. Захід відбувся в рамках проєкту ЄС «Комплексне, конкурентоспроможне та економічно раціональне створення ланцюжків доданої вартості у сільському, рибному та лісовому господарствах», що реалізується Продовольчою та сільськогосподарською організацією Об’єднаних Націй (ФАО). Політики, урядовці, науковці та експерти висловили широку підтримку процесу підготовки нового лісового законодавства, наголосивши на необхідності впровадження сучасних європейських підходів до лісового господарства України з урахуванням актуальних викликів воєнного часу та відновлення економіки.
У вступній сесії були широко висловлені політичні очікування від процесу розробки нового Лісового кодексу:
Володимир Отченашко, начальник науково-дослідної частини НУБіП, від імені ректора Вадима Ткачука, зосередився на актуальних викликах для України та наголосив, що, незважаючи на виклики, завдання європейської інтеграції не можна відкладати на післявоєнний період. Отченашко також детально зупинився на дискусії щодо розуміння лісів – їх екосистемних функцій, економічного використання, чи охорони навколишнього середовища.
Олег Немчінов, міністр Кабінету Міністрів України, наголосив на необхідності врахування думок усіх зацікавлених сторін при розробці нової редакції Лісового кодексу.
Олег Бондаренко, голова Комітету Верховної Ради України з питань екологічної політики та природокористування, окреслив виклики, що стоять перед лісовим сектором: знищення та втрата функцій величезних лісових масивів внаслідок війни, кліматичні зміни, самосійні ліси, які не передаються належним чином лісокористувачам, необхідність гармонізації законодавства з законодавством ЄС.
Олександр Семенець, заступник Міністра захисту довкілля та природних ресурсів України, зосередився на аспекті європейської інтеграції та висловив упевненість, що лісове господарство отримає додатковий імпульс для реформування після скринінгу розділу про навколишнє середовище та зміну клімату. Семенець також наголосив на важливості постатейного обговорення положень нової редакції Лісового кодексу.
Володимир Бучко, перший заступник голови Державного агентства лісових ресурсів, наголосив на необхідності цифровізації лісового сектору.
Юрій Болоховець, генеральний директор Державного підприємства «Ліси України», критично оцінив тенденцію до посилення заборон і обмежень замість ефективного використання лісів.
Міхаель Вольф, представник Делегації ЄС в Україні, зосередився на філософії ЄС щодо лісів: Стратегія ЄС у галузі лісового господарства до 2030 року наголошує на ролі багатофункціональних лісів. Вольф підкреслив готовність ЄС підтримати амбіції України щодо розробки сучасного, узгодженого Лісового кодексу.
Юлія Овчинникова, голова підкомітету з питань лісових ресурсів, об’єктів тваринного та рослинного світу, природних ландшафтів та об’єктів природно-заповідного фонду Комітету Верховної Ради України з питань екологічної політики та природокористування, наголосила на важливості чіткого розуміння сучасної парадигми нового лісового кодексу та підкреслила необхідність збалансованих рішень, які забезпечать збереження, охорону та відновлення відповідно до європейського законодавства.
Дмитро Заруба, перший заступник голови Державної екологічної інспекції, зазначив, що зміни до Лісового кодексу щодо збереження самосійних лісів продемонстрували свою ефективність на практиці і є важливими для імплементації Регламенту ЄС.
Михайло Мальков, радник ФАО з питань політики в Україні, зазначив, що ФАО вважає, що семінар сприятиме гармонізації лісового законодавства з нормами ЄС і стане важливим кроком у реалізації Державної стратегії лісового господарства до 2035 року.
Під час панельної дискусії з питань політики Фолькер Зассе, керівник проєкту SFI, привітав ініціативу Європейської комісії та ФАО щодо приведення Лісового кодексу до сучасних стандартів, а саме вимог ЄС. У зв’язку з цим він вказав на достатню прозорість підходу та необхідність врахування міжнародного досвіду. Відправною точкою для такого питання має стати стратегічний аналіз прогалин у чинному Лісовому кодексі України (ЛКУ), над яким наразі працює проєкт SFI. Крім того, проєкт SFI працює над різними питаннями лісової політики в Україні, такими як НІЛ та ДЗЗ-Інвентаризація, а також управління недержавними лісовими угіддями. У цьому контексті він висловив прохання про тіснішу координацію діяльності міжнародних донорів.
У своєму виступі Зассе згадав ключові питання лісової політики та інтуїтивні підходи, які слід врахувати під час будь-якого перегляду ЛКУ. Він також запропонував німецькому експерту з лісової політики прокоментувати будь-який проєкт ЛКУ, розроблений в рамках проєкту ФАО, який буде впроваджено. Він також звернув увагу на низку документів з лісової політики, наприклад, Федеральний закон Німеччини про ліси.
Проєкт SFI наразі організовує навчальну поїздку до Німеччини з метою ознайомлення з німецьким досвідом у сфері прийняття рішень щодо лісової політики.
Після цього, під час обговорення окремих розділів Лісового кодексу, Віталій Сторожук, національний координатор проєкту SFI, запропонував спростити функціональний поділ лісів та об’єднати визначення лісових територій, що особливо охороняються, з поділом лісів на підкатегорії.
Також Олег Сторчоус, національний експерт проєкту SFI, запропонував додати до Лісового кодексу положення про ДЗЗ-Інвентаризацію лісових ресурсів з метою моніторингу лісових ресурсів у всій країні.
Дводенна зустріч показала, що політична підтримка процесу підготовки нового Лісового кодексу вимагає перетворення загальної дискусії на ретельну роботу групи юристів та лісівників за широкої участі міжнародних експертів, яка має розпочатися з «ландшафтного аналізу» всього національного лісового законодавства та суміжних галузей права.
