Українське лісове господарство сьогодні стикається з великою кількістю викликів.
Залишений нам у спадок надмірний господарський вплив, який призвів до переважання монокультур, зниження кліматичної стійкості, втрати біорізноманіття.
Зміни клімату останніх десятиріч – збільшення випадків посух, буреломів, інвазій шкідників та хвороб лісу. Вимоги суспільства щодо дотримання балансу між екологічною та економічною складовими. Це та інше змушує підприємство переосмислити традиційні методи лісокористування, використовувати досвід європейських лісівників та пришвидшувати процес переходу на природне лісівництво.
Впровадженню сучасних практик сприяє серед іншого заборона суцільних рубок головного користування у гірських лісах Карпатського регіону (почне діяти з 2027 року).
Трансформація – це комплексний і тривалий процес, тож для його реалізації ДП «Ліси України» розробило Стратегію наближеного до природи лісівництва.
У створенні документу приймали участь провідні науковці НУБіП, НТЛУ, Укрдержліспроекту, Агентства сприяння сталого розвитку карпатського регіону “Форза”, Департаменту лісових ресурсів та філії “Лісовий навчальний центр” ДП “Ліси України”. Очолили роботу співробітники Департаменту розвитку та IT ДП “Ліси України”.
Стратегією враховано досвід європейських партнерів, зокрема Словаччини, Німеччини та Швейцарії, адже Україна взяла курс на гармонізацію ведення лісового господарства з підходами ЄС. Основні напрями реалізації стратегії з наближеного до природи лісівництва (НПЛ):
1. Адаптація системи ведення лісового господарства до природньо-кліматичних умов кожного лісорослинного регіону.
2. Визначення лісових ділянок де буде застосовуватись НПЛ. Науковці проводять детальне дослідження стану лісових екосистем.
3. Розробка нових правил, які визначатимуть, як саме і з якою інтенсивністю проводити заходи з відновлення та переформування лісів.
4. Запровадження методів ділянкового лісовпорядкування. Вони полягають в утворенні постійних господарських ділянок, територіально об’єднані спільними лісорослинними умовами та певним комплексом призначених лісогосподарських заходів. Це дозволить сформувати високопродуктивні стійкі насадження, які максимально використовують багатство ґрунтів.
5. Відмова від суцільних рубок головного користування на користь вибіркових та поступових. Це забезпечить безперервність лісового покриву, збереже біорізноманіття та підвищить стійкість лісів.
6. Відновлення природної структури лісів, а саме: природного поновлення деревостанів, формування різновікових багатоярусних насаджень; відновлення автохтонних деревних видів (ростуть з давніх часів на даній території).
7. Дотримання балансу в управлінні лісами між екологічними, економічними та соціальними цілями, щоб розвиток був сталим і корисним для всіх.
8. Зміну підходів до лісовідновлення – використання місцевого садивного матеріалу із закритою кореневою системою, створення мішаних лісів замість монокультур.
9. Посилення наукового супроводу та моніторингу в лісах (використання міжнародних стандартів FSC і PEFC, щоб оцінювати ефективність кожного кроку).
10. Перекваліфікація персоналу. Для навчання таксаторів, лісничих, майстрів лісу, інженерів та управлінців, закладаються мартелоскоп-ділянки у різних лісорослинних зонах та типах лісу, створюються постійно діючі навчальні центри у регіонах (понад 200 лісничих Карпатської філії вже пройшли навчальну програму з наближеного до природи лісівництва та здали іспити, освітня програма буде продовжена у інших регіонах).
11. Технологічне забезпечення процесів НПЛ:
розширення мережі лісових автомобільних доріг з густотою до 10 км на 1000 га;
збільшення сучасної лісозаготівельної техніки – харвестерів та форвардерів. Така техніка допомагає у правильному формуванні молодих насаджень. У перспективі це дозволить отримати стійкий до кліматичних змін деревостан.
Стратегія передбачає, що з 2030 року наближене до природи лісівництво застосовуватиметься у 20% українських лісів.
