З 06.07 по 09.07.2026 шість українських експертів у галузі лісового господарства під керівництвом Ігоря Будзінського, начальника Управління лісового господарства та відтворення лісів Державного агентства лісових ресурсів України, відвідали Німеччину з метою обміну досвідом щодо досягнень України у сфері НІЛ, набуття компетенцій на основі німецького досвіду в рамках Федеральної інвентаризації лісів (BWI) та обговорення можливостей подальшого розвитку НІЛ в Україні.
Цю спеціалізовану інформаційну поїздку (SIT) організували компанія IAK Agrar Consulting GmbH (Leipzig) та проєкт SFI, зокрема за сприяння експерта SFI Гайно Поллей, колишнього керівника відділу технічної реалізації BWI в Інституті Тюнена. Мета поїздки полягала у підвищенні потенціалу в сфері НІЛ в Україні, зокрема щодо
- зв’язків з громадськістю, пов’язаних з НІЛ; визначення обсягу критеріїв – висновки щодо дерегуляції НІЛ в Україні
- підходів до лісової політики, пов’язаних із BWI: законодавство, розподіл повноважень та реалізація, фінансування
- оновлення методології BWI
- підходів на основі дистанційного зондування в НІЛ
- програмного та апаратного забезпечення для збору та обробки польових даних
- використання результатів BWI /НІЛ як основи для прийняття політичних рішень
- публікації результатів BWI /НІЛ, включаючи польові дані
Під час підготовки до візиту українська делегація підготувала широкий спектр конкретних питань, починаючи від «Яка правова та нормативно-регуляторна база регулює проведення НІЛ в Німеччині?» до «Яка частка видатків виділяється на польові роботи, обробку даних та складання звітності?», які потім були обговорені з німецькими експертами. Зустрічі відбулися в приміщеннях Центру компетенції з лісового господарства Бранденбурзького лісогосподарського підприємства в Еберсвальде (LFE).
У перший день Фолькер Зассе, керівник проєкту SFI, привітав делегацію та висловив сподівання, що цей візит сприятиме подальшій успішній реалізації НІЛ в Україні завдяки конкретним рекомендаціям та новим знанням.
Після представлення учасників Гайно Поллей привітав делегацію та ознайомив учасників із програмою SIT. Під час ранкового засідання Поллей презентував українським експертам загальний підхід BWI, зокрема щодо зв’язків з громадськістю та співпраці між науковцями та політиками. Згодом він зосередив обмін думками на методології BWI, за якою збір даних у лісі займає менше часу порівняно з національною інвентаризацією лісів України. Були обговорені ідеї щодо оптимізації НІЛ в Україні.
Післяобідня сесія була присвячена презентації про Національну інвентаризацію лісів в Україні. Максим Фесюк, провідний інженер Центру національної інвентаризації лісів України (ЦНІЛ), ознайомив представників LFE, Інституту Тюнена та університету сталого розвитку Еберсвальде з політичними та адміністративними рамками, методологією, поточними розробками та результатами першого циклу НІЛ. У своїй презентації «Національна інвентаризація лісів України — досвід НІЛ-1 та перехід до другого циклу (НІЛ-2)» він пояснив, як російська війна в Україні суттєво ускладнює проведення традиційної НІЛ, що базується на польових даних, головним чином через обмежений доступ до всіх українських лісових територій та скорочення державного фінансування НІЛ. Ця ситуація змусила застосовувати альтернативні підходи, а саме методологію, що базується на дистанційному зондуванні. Ще одним вузьким місцем для традиційного НІЛ є програмне забезпечення для збору та обробки даних, у цьому питанні Україна шукає підтримки.
Перший день завершився черговим раундом «питань і відповідей».
На другий день зустрічі Торстен Вібке, відповідальний у LFE за програму BWI, спеціальні інвентаризації для землі Бранденбург та інвентаризації вуглецю, презентував впровадження BWI у землі Бранденбург, а саме: збір даних, фінансування, організацію, програмне забезпечення та звітність. Крім того, Вібке представив нове програмне забезпечення для адміністрування інвентаризації та продемонстрував зв’язки між лісовою інвентаризацією та плануванням лісогосподарської діяльності у Бранденбурзі.
Д-р Райнер Хенчель, керівник відділу лісового екологічного моніторингу LFE, представив підхід до лісового екологічного моніторингу. Він дійшов висновку, що екологічні зміни вимагають дедалі більшої доступності даних і ставлять нові виклики перед роботою інвентаризаційних груп, менеджерів даних та адміністративного персоналу. «Стандарти моніторингу необхідні для того, щоб результати були порівнянними та могли бути змістовно інтерпретовані. Рішення з відкритим кодом сприяють обміну ІТ-розробками, гармонізації обстежень та покращенню якості даних», — зазначив Хенчель.
У другій половині дня LFE організувало польову екскурсію, під час якої українські експерти отримали практичні знання щодо збору даних під час проведення інвентаризації лісів, а також детальну інформацію про забезпечення якості в польових умовах за допомогою контрольних груп. Пізніше того ж дня Вібке презентував нещодавно розроблене програмне забезпечення для польових груп BWI, яке доступне як програмне забезпечення з відкритим кодом. Були обговорені можливості впровадження цього програмного забезпечення в Україні.
На третій день SIT до зустрічей та обговорень приєдналися представники BMLEH та GFA.
Каталін Солимосі, спеціаліст Департаменту європейської та міжнародної лісової політики BMLEH, подякувала за можливість долучитися до презентацій та взяти участь у дискусіях. «Важливо налагодити контакт з експертами, які реалізують проєкт, який ми фінансово підтримуємо», — зазначила Солимосі.
Манфред Фішер, директор Програми двостороннього співробітництва BMLEH – Лісове господарство GFA, привітав українських експертів. Він висловив сподівання, що SІT сприятиме успішній реалізації НІЛ в Україні. «Очевидно, що реалізація НІЛ в Україні ускладнюється через війну. Також з’являються нові методологічні виклики, у вирішенні яких проєкт SFI може надавати консультативну підтримку», — зазначив Фішер.
Після цього Фрідріх Шмітц, відповідальний за BWI у Федеральному міністерстві сільського господарства, продовольства та регіональної ідентичності (BMLEH), виступив з доповіддю «Досвід політичної координації та управління Національною інвентаризацією лісів в Німеччині». На основі своїх багаторічних спостережень він зміг зробити висновки щодо стратегічного підходу. Шмітц відповів на широке коло запитань українських учасників щодо правової бази, організації, фінансування, зв’язків з громадськістю, звітності тощо.
Завершився семінар спільною вечерею за участю всіх німецьких та українських учасників. Голова української делегації Ігор Будзінський від імені всієї делегації подякував за можливість ознайомитися з досвідом Німеччини у сфері лісової інвентаризації.
Для подальшого розвитку НІЛ в Україні можна зробити такий висновок:
- НІЛ є важливим інструментом для прийняття рішень у сфері лісової політики як щодо розвитку лісових ресурсів, так і щодо лісогосподарського потенціалу.
- Заходи щодо зв’язків з громадськістю мають надзвичайне значення для сприйняття необхідності проведення НІЛ лісогосподарською спільнотою та суспільством загалом.
- Згідо Постанови про НІЛ (2023) на період воєнного стану перший цикл української НІЛ може бути продовжений офіційно але, незважаючи на тимчасову недоступність деяких лісових територій та значні недоліки щодо завершення польового збору даних в спочатку запланованому порядку, — існує необхідність представити результати перших 5 років впровадження НІЛ.
- Для подолання цих недоліків було розроблено та впроваджено альтернативні заходи, а саме інвентаризацію за допомогою дистанційного зондування (RS-Inventory).
- Інформаційну панель та публічний звіт щодо результатів НІЛ за офіційним 1-м циклом НІЛ слід опублікувати до початку 2027 року разом із висновками та коротким оглядом 2-го циклу НІЛ.
- Офіційний 2-й цикл НІЛ розпочнеться у 2026 році: основна увага приділятиметься повторному аналізу польових даних, а розширення ділянок збору польових даних буде здійснюватися в міру наявності бюджетних коштів.
- Нещодавно розроблений програмний пакет для BWI в Німеччині є потужним інструментом, який має потенціал для застосування в Україні. Він потребує перекладу та всебічної адаптації до українських стандартів НІЛ, хоча ці стандарти слід піддати дерегуляції з урахуванням німецького досвіду. Адаптація вимагає значних ресурсів на програмування — понад поточні можливості бюджету SFІ.
- Укрдержліспроект детальніше вивчить німецький досвід аутсорсингу збору польових даних про стан лісових ресурсів.
- Також німецький досвід розподілу фінансування та здійснення збору даних між регіональними органами (федеральними землями) при збереженні за федеральним урядом відповідальності за організацію та контроль процесу, а також за аналіз польових даних BWI, видається темою, яку варто дослідити як потенційний варіант для України.
