Проєкт SFI за підтримки IAK Agrar Consulting та Німецького лісового товариства (DFV) організував інформаційний тур з 08 по 12 вересня 2025 року з метою обміну німецьким досвідом у сфері лісової політики, адміністрування та управління. Федеральне міністерство продовольства, сільського господарства та регіональної ідентичності (BMLEH) Німеччини надало фінансову підтримку цьому туру. В інформаційному турі взяли участь 25 українських експертів з лісового господарства на чолі з Олегом Бондаренком, головою Комітету Верховної Ради України з питань екологічної політики та природокористування.

У перший день українську делегацію привітав Екхард Хойер, керівник підрозділу BMLEH з питань лісової та мисливської політики, сталого розвитку. Він наголосив на тривалій співпраці між Німеччиною та Україною, спрямованій на впровадження сталого лісового господарства. «Німеччина залишається відданою подальшій підтримці України на її шляху до європейської інтеграції. Двостороння програма співпраці BMLEH видається правильним інструментом для просування вперед,» – зазначив Хойер.

Після відкриття відбулася низка презентацій BMLEH на такі теми, як:

  • Організація, структура та завдання BMLEH, з акцентом на програмах фінансування, наприклад, для сприяння лісовому господарству, адаптованому до кліматичних умов
  • Регламенти ЄС щодо (i) лісового репродуктивного матеріалу та (ii) продуктів, що не сприяють знелісненню (EUDR), а також пропозиції ЄС, пов’язані з лісовим господарством (наприклад, щодо моніторингу лісів)
  • Національна інвентаризація лісів у Німеччині (Bundeswaldinventur) – методологія та результати
  • Раннє виявлення лісових пожеж

Штефан Адлер з Центру компетенції з питань лісового господарства та деревини представив дані щодо організації сталого лісового господарства в Німеччині. Він наголосив на проблемах, пов’язаних із належним узгодженням економічних та екологічних функцій лісового господарства.

Роль лісів у біорізноманітті та захисті клімату була в центрі уваги презентації Тімо Герберца з Федерального міністерства охорони навколишнього середовища, кліматичних дій, охорони природи та ядерної безпеки (BMUKN), відділу охорони лісів, сталого лісового господарства та дикої природи. Герберц представив федеральний план дій BMUKN щодо природоохоронних рішень для клімату та біорізноманіття. Його колега Леа Біго представила результати останніх проєктних заходів в Україні.

Того ж дня українська делегація зустрілася з членами комітетів Бундестагу з питань сільського господарства, продовольства та регіональної ідентичності та навколишнього середовища, охорони природи, ядерної безпеки та захисту споживачів. Голови цих комітетів, Лоренц Гьоста Бойтлін та Герман Фербер, а також інші депутати обох комітетів привітали українських лісових експертів та ознайомили їх зі своєю роботою в галузі лісового законодавства, зокрема з урахуванням вимог ЄС. Відбувся інтенсивний обмін думками про парламентську роботу в Німеччині та Україні. Обговорювалися спеціальні теми, такі як біоенергетика. На завершення Олег Бондаренко запропонував тіснішу співпрацю та запросив своїх німецьких колег до України.

Другий день був присвячений налагодженню зв’язків у лісовій галузі Німеччини, де кілька громадських організацій представили свою діяльність. Йоганес Шмітт, виконавчий директор Німецької ради з лісового господарства (DFWR), надав загальний огляд цілей, правової бази та організаційної структури DFWR.

Виконавчий директор Загальнонаціональної асоціації об’єднань власників лісів (AGDW) Ірене Зелінг розповіла про виклики, що стоять перед приватним лісовим господарством, головним чином про надмірну бюрократію, пов’язану з державними заходами щодо зміни клімату та наближеного до природи лісівництва. Єдиним обмежувальним правовим фактором для приватного лісового господарства є забезпечення сталого розвитку лісового покриву.

Нільс Олаф Петерсен, керівник відділу зовнішньої торгівлі, представив Німецьку асоціацію торгівлі деревиною (GD Holz). Презентація викликала особливий інтерес, оскільки в Україні є намагання створити загальну асоціацію деревообробної промисловості, яка б займалася питаннями постачання та споживання деревини.

Важлива презентація була присвячена лісовому господарству, що перебуває у комунальній власності. Бернд Дюстердік, виконавчий директор Спільного комітету з лісового господарства Німецької асоціації міст і муніципалітетів (DStGB), розповів про управління лісовим господарством у муніципалітетах, де єдиним обмежувальним юридичним фактором є вимога забезпечення сталого розвитку лісового покриву.

Наступний день був організований з метою ознайомлення з федеральною структурою Німеччини та відповідними особливостями управління лісовим господарством. У Міністерстві сільського господарства, продовольства, охорони навколишнього середовища та захисту прав споживачів (MLEUV) землі Бранденбург у Потсдамі Карстен Лесснер, голова Департаменту лісового господарства, привітав українську делегацію та представив організаційну структуру та завдання MLEUV, включаючи підпорядковані установи.

Після цього Хубертус Краут, директор Державного лісового підприємства Бранденбургу (LFB), розповів про організацію, завдання та підпорядковані структури LFB, яке, з одного боку, відповідає за управління лісами в державних лісах, але водночас має структури для державного контролю відповідно до лісового законодавства, прийнятого федеральним та земельним парламентами.

Однією зі структур LFB є Державний центр лісових досліджень Еберсвальде (LFE), який представила керівник цього інституту Ульріке Хагеманн. Вона розповіла про завдання, організацію та структуру LFE, а також про його співпрацю з Університетом прикладних наук сталого розвитку Еберсвальде (HNEE). Вона зосередилася, зокрема, на конверсії та розвитку лісів у світлі кліматичних змін, впровадженні наукових досягнень у практику та як основу для політичних рішень.

Після цього делегація вирушила на екскурсію до лісів. Катя Каммер, голова Державного управління лісового господарства LFB, ознайомила українських експертів із стратегією лісового господарства землі Бранденбург під назвою «Waldvision 2050», ключовою особливістю якої є адаптація до зміни клімату.

Згодом українській делегації було представлено визначні пам’ятки Потсдама.

У четвер делегація відвідала Інститут Тюнена в Еберсвальде. Андреас Больте, директор Інституту лісових екосистем, привітав українських експертів та поінформував про конкретні завдання та діяльність свого інституту. Після цього Себастіан Шнель, науковий співробітник інституту, представив методологію та деякі вибрані результати четвертої Федеральної інвентаризації лісів (BWI 2022) та потенційне використання методів дистанційного зондування.

Під час екскурсії до лісогосподарського управління LFB у Коріні його керівник Еберхард Люфт розповів про державне управління лісами та контроль за іншими власниками лісів (приватними та комунальними). Українські експерти виявили особливий інтерес до демонстрації роботи харвестера для вибіркової рубки в середньовікових соснових насадженнях, де в майбутньому планується застосовувати наближені до природи методи для підтримки природної сукцесії. На цій конкретній ділянці було можливо детально обговорити питання збуту деревини, розглянувши різні якості деревини.

В останній день візиту, у п’ятницю, Денні Онезорге, виконавчий директор Федерації німецької деревообробної промисловості (HDH), представив огляд завдань та організації HDH, яка є об’єднанням німецької деревообробної промисловості. Обговорення стосувалося вільного ринку торгівлі деревиною в Німеччині, а також створення аналогічного об’єднання в Україні.

Далі керуючий директор Мальте Кампсхайде представив Німецьке лісове товариство (DFV) та Програму експертів лісового господарства (FEP). Він наголосив на важливості різноманітності громадських організацій для врахування різних лобіювань економічних, соціальних та екологічних інтересів у процесі формування політики. FEP проводить тренінги з передових підходів у лісовому господарстві, в яких протягом останніх років мали можливість взяти участь молоді українські лісові експерти.

Після цього українська делегація мала можливість відвідати громадську зону Бундестагу, а саме знаменитий купол.

Посол України в Берліні Олексій Макеєв приєднався до заключної вечері в п’ятницю. Він подякував уряду Німеччини за постійну підтримку в галузі сталого лісового господарства та зазначив, що лісові ресурси є важливими також для потреб війни.

У суботу, 13.09.2025, делегація вирушила назад до України.

Учасники, провідні українські експерти, висловили глибоку вдячність за можливість вивчити німецький досвід. Вони висловили намір застосовувати новонабуті знання у своїй повсякденній роботі в галузі багатофункціонального сталого лісового господарства в Україні.

Щодо подальшої консультаційної діяльності в рамках проєкту SFI можна зробити такі висновки:

  • Дерегуляція є раціональним підходом до модернізації чинного законодавства в Україні. Зміни в лісах, спричинені природними та антропогенними факторами, а також відповідна адаптація лісогосподарської практики вимагають більшої ефективності в процесі прийняття рішень. Німецький досвід також підкреслює необхідність широкого залучення зацікавлених сторін до розробки лісової політики та законодавства.
  • Зміна клімату може мати значний вплив на лісове господарство. У Бранденбурзі сприяють вирощуванню деревних порід з низьким рівнем ризику. З огляду на це, надзвичайно важливим є узгодження соціальних, екологічних та економічних вимог щодо використання лісових угідь. Багатофункціональне лісове господарство є перспективним підходом у цьому відношенні, а проєкт SFI повинен продовжувати відповідну діяльність у цій сфері.
  • Проєкт SFI повинен надалі підтримувати розвиток лісової політики в Україні з огляду на вступ до ЄС, зосередившись на екологічних функціях лісів, впровадженні підходів кліматоорієнтованого лісівництва, підтримці наближеного до природи лісового господарства та варіантах законодавчої дерегуляції, беручи до уваги конкретні можливості та виклики України.
  • Комплексний моніторинг лісів з точки зору загальнонаціональних даних про структуру та площу лісів залишається важливим питанням як основа для прийняття рішень у сфері лісової політики, де є бажаним подальше німецьке консультування з боку проєкту SFI. Застосування методів дистанційного зондування для моніторингу лісів видається перспективним з огляду на високу частоту аналізу змін у лісах та низькі витрати на впровадження. В Україні – через триваючу війну – моніторинг на основі дистанційного зондування є єдиним прийнятним методом для аналізу структури та площі лісів по всій країні.
  • Розвиток ефективної деревообробної промисловості, що підтримує післявоєнну відбудову, вимагає довгострокової стратегії постачання деревини. Моделювання постачання деревини є поширеним підходом у країнах ЄС і може бути використане також в Україні. Проведення ДЗЗ-Інвентаризації 2026 може покращити результати запланованого дослідження щодо перспектив постачання деревини.
  • ICP Forests слід відтворити в Україні як ще один важливий вид моніторингу лісів, що одночасно сприятиме розвитку відповідної міжнародної мережі. Необхідно якомога швидше підготувати вичерпний звіт про стан та останні результати в Україні, який стане основою для запиту про міжнародну підтримку.
  • Торгівля деревиною з точки зору національного постачання та внутрішнього попиту, а також міжнародного співробітництва повинна підтримуватися об’єднаною професійною бізнес-організацією або парасольковою асоціацією, оскільки це надасть більшого значення лобістській діяльності в галузі лісового господарства на національному рівні, а також міжнародному мережевому співробітництву на європейському рівні.
  • З точки зору України, німецьке законодавство є більш орієнтованим на створення загальних рамок, що дозволяє адаптувати його до конкретних місцевих вимог. Залучення професійної наукової спільноти до розробки лісової політики вбачається доцільним для впровадження в Україні.
  • Лісове управління, засноване на принципах сталого та наближеного до природи лісового господарства, передбачає широке застосування вибіркових методів рубок, що забезпечують збереження біорізноманіття, вікової структури та природного відновлення лісів. Українські лісівники ретельно вивчать вплив на екологічні, рекреаційні та економічні функції лісу.
  • Німецький досвід у формуванні лісової політики, зокрема процеси дерегуляції та інтеграція наукових установ, що забезпечить аналітичну підтримку для обґрунтування інструментів лісової політики, а також оцінку їх ефективності.
  • Впровадження EUDR можна було б покращити шляхом розвитку каналів комунікації між урядовими органами, українськими та німецькими трейдерами, а також професійними асоціаціями у лісовому та деревообробному секторах.
  • Проєкт SFI має сприяти подальшим інформаційним поїздкам українських лісогосподарських експертів до Німеччини, а також німецьких лісогосподарських експертів до України з метою обміну досвідом та налагодження тісної співпраці між країнами.