Загрози сталому розвитку лісових ресурсів України посилюються через низку факторів, багато з яких спричинені зміною клімату. Водночас існує широке розмаїття суспільних очікувань щодо лісових ресурсів України, пов’язаних з різноманітними екологічними, економічними та соціальними потребами і, на жаль, з поточними вимогами війни.
З огляду на ці умови, проєкт SFI розпочав консультаційну діяльність з метою вивчення сучасних концепцій багатофункціонального лісового господарства (MFM) та наближеного до природи лісівництва (CNF) з метою з’ясування статусу цих концепцій в Україні, надання німецького досвіду та визначення варіантів їх впровадження. Результати були представлені під час вебінару 18.12.2025, в якому взяли участь 80 експертів з лісового господарства з державних органів та установ, наукових лісових та екологічних закладів, громадських організацій, а також міжнародних проєктів в Україні.
У своєму вступному слові, Фолькер Зассе, керівник проєкту SFI, нагадав про Державну стратегію управління лісами до 2035 року, в якій підкреслюється важлива роль багатофункціональних лісів у підтримці стратегічних соціальних, екологічних та економічних цілей. Національна нормативно-правова база у сфері лісового господарства була доповнена положеннями щодо впровадження рубок переформування відповідно до принципів CNF. Державне підприємство «Ліси України» (ДП ЛУ) підготувало та затвердило власну Стратегію наближеного до природи лісівництва на 2025-2030 роки. З 2027 року широке впровадження CNF стане ключовим викликом для лісового господарства в Карпатах та за їх межами. На жаль, ДП ЛУ не змогло представити ключові елементи цієї Стратегії під час поточного вебінару.
Андрій Білоус, завідувач кафедри таксації лісу та лісового менеджменту Національного університету біоресурсів і природокористування України, представив «Стан багатофункціонального та наближеного до природи лісівництва в Україні». На його думку, CNF та MFM в Україні повинні спиратися на систематичне вдосконалення лісового законодавства, всебічну підтримку з боку державної лісової адміністрації, наукове керівництво та техніко-економічне обґрунтування, а також висококваліфікований персонал. Принципи CNF важливі не тільки для державного лісового господарства, але й для інших користувачів лісів.
Віталій Сторожук – національний координатор проєкту SFI, у своїй презентації «Що регулювати при багатофункціональному веденні лісового господарства: режим захисності насадження чи режим рубок?» наголосив на необхідних кроках для переходу до багатофункціонального лісового господарства. Він зробив висновок про необхідність впровадження концепції ведення лісового господарства з безперервним лісовим покривом (Continuous Cover Forestry), де для заготівлі деревини використовуються лише рубки догляду.
Манфред Шьольх – почесний професор факультету лісового господарства та лісового менеджменту Університету прикладних наук Вайєнштефан-Трісдорф представив доповідь «Практичні підходи до впровадження багатофункціонального та наближеного до природи лісового господарства в Німеччині – варіанти для України».
Він наголосив, що на його думку впровадження CNF має відбуватися головним чином шляхом широкої популяризації з боку активістів CNF: практиків лісового господарства, громадських організацій, науковців та освітян. «Тільки коли громадськість буде переконана в доцільності цієї концепції, адміністрація та керівництво лісового господарства почнуть діяти в правильному напрямку. Це не слід розглядати як революційний процес», – сказав Шьольх.
Під час жвавої дискусії було висловлено велику підтримку подальшому впровадженню CNF та MFM в Україні. Сергій Зібцев, професор кафедри лісівництва НУБіП України, підтримав ініціативу SFI та запропонував розпочати з прикладів, щоб продемонструвати природоохоронні, екологічні та економічні переваги CNF на практиці.
У рамках підготовки до вебінару українська громадська організація «Відкритий ліс» (openforest.org.ua) представила доповідь на тему «Перехід до наближеного до природи лісового господарства в Україні: доцільність, виклики та потенціал», в якій акцент зроблено на особистій відповідальності лісівників, водночас зазначаючи необхідність достатнього контролю за заходами щодо охорони лісів, а саме за заготівлею деревини.
Підсумовуючи, Фолькер Зассе виділив кілька висновків для подальшої роботи проєкту SFI.
- Багатофункціональність повинна бути відображена в роботі державних інституцій на рівні комітетів Верховної Ради, уряду та підпорядкованих інституцій, таких як Державне агентство лісових ресурсів та Українське державне проектне лісовпорядне виробниче об’єднання,
- Визначення чітких – наскільки це можливо, стандартизованих – критеріїв для CNF; необхідна простота, а не складні підходи; проєкт SFI планує підтримати ці теми в 2026/2027 роках,
- Сприяти державному моніторингу лісів, статистиці заготівлі деревини та контролю за використанням лісових угідь у сенсі багатофункціональності шляхом дерегуляції, цифровізації та забезпечення прозорості на всій території лісів України,
- Підтримка лісової адміністрації, науки та освіти в популяризації CNF та MFM серед громадськості
