Одним з важливих джерел інформації про стан лісів у регіоні Європейської економічної комісії ООН (UNECE) є Міжнародна програма співробітництва з оцінки та моніторингу впливу забруднення повітря на ліси (ICP Forests), в рамках якої 40 європейських країн, США та Канада вже протягом декількох десятиліть здійснюють моніторинг лісів. До 2016 року Україна брала участь у програмі моніторингу ICP Forests, збираючи інформацію на близько 1,5 тис. ділянок першого рівня.
Під час нещодавньої інформаційної поїздки SFI до Німеччини інтерес українських чиновників і фахівців до відновлення моніторингу ICP в Україні був підтриманий експертами з Інституту Тюнена, які поділилися своїм досвідом і представили результати власних польових спостережень, зокрема щодо мережі об’єктів другого рівня моніторингу лісів ICP.
На цій основі 05.11.2025 проєкт SFI провів круглий стіл «Моніторинг українських лісів на основі ICP Forests» в якому взяли участь міжнародні учасники та експерти, представники українських міністерств та відомств, державних підприємств, ВО «Укрдержліспроект», науково-дослідних інститутів та установ, громадських організацій, – всього понад 50 учасників.
Ігор Букша, завідувач відділу інвентаризації лісів, моніторингу, сертифікації та лісовпорядкування УкрНДІЛГА, підготував презентацію «Моніторинг лісів за програмою ICP Forests в Україні: стан та шляхи розвитку», де представив загальні результати за період 1991-2015 роки. Зокрема він зазначив, що моніторинг був зосереджений лише на окремих індикаторах, пов’язаних з оцінкою крон та станом лісів, які перебували в управлінні Державного агентства лісових ресурсів України. Букша запропонував відновити ICP Forest Monitoring в Україні та запропонував варіанти його повторного впровадження шляхом визначення показників моніторингу на ділянках Національної інвентаризації лісів (НІЛ) або шляхом збору польових даних державним підприємством «Ліси України».
Кай Шверцель, очільник Координаційного центру програми ICP Forests (провідна країна програми – Німеччина), представив загальний огляд «Довгостроковий моніторинг впливу антропогенних та природних стресогенних факторів на лісові екосистеми в рамках Конвенції ЄЕК ООН про повітря». Він відзначив наукову та практичну цінність отриманих результатів програми ICP Forests, що триває вже 40 років (40 years of Pan-European Forest Monitoring: From Air Pollution to Climate Change), та сучасні можливості залучення країн-постачальників даних до їх аналізу: «Зараз мережа першого рівня налічує близько 7000 активних ділянок, а мережа другого рівня – близько 800 ділянок, в тому числі понад 80 в Німеччині. Шверцель висловив підтримку процесу відновлення програми ICP Forests в Україні як важливому процесу розширення європейської мережі збору інформації про стан лісів Європи.
Віктор Ткач, директор УкрНДІЛГА, наголосив на важливості розробки наукових засад для впровадження ICP моніторингу в Україні. Він зазначив, що основною перешкодою для подальшого впровадження є недостатнє фінансування. Під час обговорення було підтримано оприлюднення будь-яких – навіть попередніх – результатів ICP в Україні, щоб переконати ширшу громадськість у перевагах та необхідності належного моніторингу лісів.
Віталій Сторожук, національний координатор проєкту SFI, звернув увагу на те, що показники дефоліації збираються на ділянках НІЛ з 2021 року. Він зазначив, що вдосконалення методології НІЛ або відновлення мережі ICP Forests першого рівня матиме «низьку додану вартість», якщо наземні дані не будуть поєднані з даними дистанційного зондування. Таке комбіноване оцінювання дозволить картографувати інформацію про дефоліацію лісових територій України. Зокрема, цей раціональний спосіб «руху вперед з оцінкою дефоліації» був передбачений у Пропозиції щодо Регламенту про систему моніторингу для сталих європейських лісів (2023). У цьому контексті Шверцель зазначив, що нещодавно в координаційному центрі ICP було створено відповідний спеціалізований відділ ДЗЗ.
Ігор Будзінський, начальник Управління лісового господарства та відтворення лісів Держлісагентства, наголосив на необхідності моніторингу лісів, який дозволить Україні виконувати свої міжнародні зобов’язання, а також сприятиме задоволенню національних потреб, таких як оцінка впливу війни та зміни клімату на українські ліси та формування відповідних стратегічних висновків для розвитку лісового господарства.
